Щоденник паломника. Хресна хода до Почаєва: день четвертий (ОНОВЛЮЄТЬС ...

Щоденник паломника. Хресна хода до Почаєва: день четвертий (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

22/08/2015 2325

Продовжуємо репортаж про Хресний хід у Почаїв, який вирушив 19 серпня з Кам'янця-Подільського. Хресний хід триває вже четвертий день. Паломники, після ночівлі в селі Зайчики, вирушили далі.

Маленькі паломники:

Вирушаємо до Волочиська:

Ми вже у Тернопільській області:

Кажуть, що підсумки можна підбивати тільки після того, як справу було зроблено. Проте, якісь попередні результати фіксувати не забороняє ніхто. Сьогодні і спробуємо це зробити.

Молитва.

Всі, хто йде зараз до Почаєва, дійсно моляться. Можна просто стати з камерою і знімати, напевне, годину, поки йтимуть люди, і цілу годину ви будете чути: «Богородице Дево, радуйся», «Господи, помилуй», «Святий Боже», «Господи, Иисусе Христе...». Особливо сильна молитва в голові колони. Один із паломників, із тих, хто несуть хрести, оголошує, про що саме зараз будуть молитися. Наприклад: «Помолимся за мир в Україні». І тисячі людей починають співати: «Господи, помилуй!». Моляться за всіх і за вся. Саме тут, в голові колони відчуваєш, наскільки є сильним молитовницький подвиг паломників. Чесно кажу, молитва пробирає наскрізь.

Кількість.

Від самого початку кількість людей в Хресній Ході суттєво варіюється. Так, з Кам’янця виходило більше 10 000 чоловік. Кілька сотень йшли тільки до с. Жердя і вже звідти повернулись додому. Однак, після ночівлі, на ранок, людей побільшало. Принаймні візуально. Справа в тому, що і ввечері і вранці в Хресний хід влилися ті, хто з якихось причин не встиг це зробити раніше. Те ж саме можна було спостерігати і протягом усього дня - паломників прибувало і прибувало. І не тільки тих, хто наздоганяв. До Хресного ходу долучалися і долучаються люди з навколишніх сіл. Тому зараз мова йде вже про кількість близьку до 20 000 чоловік. Про що це говорить? Про те, що віра в нашому народі ще дуже сильна. Що Церква наша міцніє незважаючи на спокуси, як сказав нещодавно наш Блаженнійший. Що народ особливо зараз прагне до Бога. Що тільки Церква здатна об’єднати нашу країну, адже в Хресному ході є люди з усіх регіонів України!

Порядок.

Перший день, як я вже писав про це, це день, коли люди тільки починають звикати до порядку. У всіх ще повно сили, всім здається, що нічого надскладного в Хресному ході немає, що все легко і просто. Тому, всі не йдуть, а біжать. Я не жартую - біжать в прямому значенні цього слова. Кілометрів п’ять біжать. Отець Андрій, для того, щоб хоч якось втримати цих людей від нерозумних рішень (а бігти одразу, коли попереду ще 200 км - це дуже і дуже нерозумно) приймає мудре рішення - привал біля заправки, тобто, через вісім кілометрів. Тому в с.Жердя приходимо вже більш-менш організовано.

Оскільки в перший день пройшли ще небагато - 17 км., то другий день починається так само як перший - всі біжать. Проте, дуже швидко вчорашня біганина дається взнаки - з’являються перші мозолі, ноги зводить судома, йти стає дедалі важче. Ближче до вечора вже ніхто і нікуди не біжить. Через кожні п’ять хвилин звучать запитання про привал.

Третій день - це вже порядок і дисципліна. Хресний хід (а ми пам’ятаємо про 20 000, так?) схожий на чітко організовану структуру - спереду хрест, потім великі ікони, далі йдуть ті, хто допомагає нести ікони, хористи, священики, а за ними - хлопці з хрестами та багатокілометрова колона людей. Всі вже більше менш тримаються правої сторони дороги, що дає змогу вільно рухатися автотранспорту.

Четвертий день - це «момент істини». Вже давно всі зрозуміли свої помилки, вже ніхто не рветься вперед, а єдине питання, яке собі задає більшість - «дійду, чи не дійду?»

Люди дійсно суттєво змінилися за ці чотири дні. Я, дивлячись на те, як швидко наші люди розуміють, що від них потрібно, і як швидко один священик з рупором зміг допомогти їм це зрозуміти. Так от, я подумав, що якби хтось дуже сильно захотів, то вже через 4 дні в Украіні було б те саме. Порядок, взаємоповага і взаєморозуміння.

Проблеми.

Звичайно, не без цього. Проблеми є. Не без цього. Але, для того люди і йдуть в Хресний хід, щоб з тими проблемами справитись. Хтось бореться з алкоголізмом, хтось - з курінням, наркоманією, ще з чимось. Хтось просить у Бога вирішити сімейні проблеми. Хтось молиться за дітей, за батьків, за рідних. все це вказує на те, що Церква - це є, як говорить священик під час сповіді, «лєчебниця», тобто лікарня, і люди в саме в Ній шукають зцілення. Казати, що в Хресному ході є купа недоліків і тому не варто навіть і йти, це те ж саме, що під час епідемії грипу, коли вже сам захворів, казати, що не підеш в лікарню, бо там багато хворих. Абсурд.

Подвиг.

Кожен, хто йде в Почаїв з Кам’янця, вже, в якійсь мірі, подвижник. Нести важкий рюкзак, палатку, «спальнік» - це не просто. А нести його 200 кілометрів - це дуже не просто! Однак, найбільшими подвижниками, на мою думку, є люди похилого віку, мами з дітьми, люди, які мають якісь вади чи хвороби, а також самі діти. Особливо діти. Їм важче ніж нам в десятки разів! Однак, вони йдуть і знаходять в собі сили ще й підтримувати нас! Я переконаний, що нікого з цих діток ніколи не залишить Господь, а їхні матері - це справжні християнки! Це ті, хто піднімав нашу країну після війни 1941 року - це ті, хто нарожував дітей, зводив мости і будинки і т.д. Це ті, завдяки кому Церква вижила в роки страшних гонінь. Я, чесно кажучи, думав, що таких жінок вже нема. Помилявся - є, і навіть дуже багато. Слава Богу!

Ну і, кілька слів про день сьогодняшній. Чим далі від Кам’янця, тим холодніший прийом. Це не стосується Волочиська. Місцева церковна громада завжди намагається зробити все, щоб належним чином прийняти паломників. Вже далі - дещо складніше.

Всі хрестоходці вже досить сильно втомилися. Болять ноги, спини, плечі. Декому в дорозі стає погано. Доводиться надавати, навіть, необхідну медичну допомогу. Однак, тих, хто за станом здоров’я повертається назад дуже мало - кожен намагається достойно завершити справу, яку почав і дійти, незважаючи ні на що, до кінця.

Хресний хід вже рухається по території Теронопільської області. Території, жителі якої, здебільшого, схиляються до католицизму і греко-католицизму. Сподіваємось, що цьогорічний Хресний Хід стане для них справжнім свідченням про віру наших бітьків - Православ’я. З Богом!

Про день п'ятий і шостий читайте за посиланням

Возврат к списку

Ваш комментарий

Добавлять комментарии могут только авторизованные пользователи
Войти как пользователь:
Войти как пользователь
Вы можете войти на сайт, если вы зарегистрированы на одном из этих сервисов: