Відомі та забуті на Волині чудотворні ікони Божої Матері

Відомі та забуті на Волині чудотворні ікони Божої Матері

01/12/2015 2214
Древній Волинський край здавна був під особливим покровом Божої Матері. Свідченням цьому – десятки волинських монастирів та Лавра, які збудовані на честь Пресвятої Богородиці. Варто зауважити, що переважна більшість наявних на Волині обителей, пов’язують своє походження не просто з якимись історичними постатями чи подіями, але – з появою того чи іншого образу Діви Марії, який був особливо шанований серед місцевого населення, через особливі властивості сцілення та допомоги всім потребуючим.

Дана публікація є коротким історичним нарисом, про те, скільки було і є в історії Волині відомих та забутих ікон Богородиці, перші про них згадки, де вони перебувають/перебували, коли їх було втрачено чи віднайдено.

Почаївська ікона Божої Матері

55392_1.jpg


Безсумнівно, найвідомішою святинею Волині є Почаївська ікона Богородиці. Ікона ця не є втраченою, до цього дня знаходиться в Почаївській Лаврі і вшановується людьми, як чудотворна.

Історія її появи на Волині переносить нас в XVI ст., пов’язуючи цю подію з поміщицею – Ганною Гойською. Благочестива православна християнка Гойська в 1559 році зустрічала в своїй домівці грецького митрополита Неофіта, який приїздив в наші краї, для того, аби збирати допомогу для своєї Церкви. На знак вдячності за гостинний прийом, митрополит подарував Гойській древню ікону Богородиці.

Після кількох нез’ясовних чудес, що відбулись з людьми, які звершували молитву перед цим благодатним образом, Гойська не посміла більше утримувати святиню в себе, і в 1597 році передає її на зберігання до Почаївських іноків, які жили в печерах Почаївської гори. З того часу, Почаївська ікона Божої Матері лишається окрасою Свято-Успенської Почаївської Лаври та найціннішою перлиною, з поміж усіх Волинських святинь. Походження Почаївської ікони Божої Матері залишається невідомим.

Зимненська ікона Божої Матері

zimne3.jpg


Зимненський образ Пресвятої Богородиці є найдревнішою святинею Волині, а був подарований він Зимненській Святогірській обителі самим Хрестителем Київської Руси – рівноапостольним князем Володимиром Великим. Перекази та літописи свідчать про те, що цей образ було спочатку даровано князю Володимиру Константинопольським патріархом Миколаєм ІІ Хризовергом, як благословення на шлюб з царівною Ганною. А вже в 1006 році князь лишив ікону в дар Зимненському монастирю під час освячення обителі.

Попри древність ікони та усі історичні перипетії, які відбулись за більш ніж тисячу років на Волині, Зимненська ікона Божої Матері до цього часу залишається в древній Свято-Успенській Святогірській обителі села Зимне, вшановуючись віруючими чудотворною. Походження цієї святині також лишається невідомим.

Холмська ікона Божої Матері

images (2).jpg


Згідно неперевірених даних, цей образ було написано ще апостолом і євангелістом Лукою, а на Русь він потрапив в числі багатьох інших ікон, які було завезено рівноапостольним князем Володимиром з Візантії після прийняття ним Таїнства Хрещення. Окремі історики стверджують, що цей образ було передано князем в 1001 році для Богородичанського собору в Холмі.

Та не дивлячись на це, першу офіційну письмову згадку про Холмську ікону Богородиці ми зустрічаємо в Галицько-Волинському літописі за 1259-й рік. Ікону Богородиці, яку пізніше назвуть Холмською, було завезено князем Данилом Галицьким з Києва в засноване ним місто Холм (тепер – Хелм у Польщі) орієнтовно в 1223—1237 роках.

За тривалий період свої історії ікона встигла побувати в багатьох місцях світу, однак теперішнім її місцем постійного перебування є Музей Волинської ікони в місті Луцьку, куди святиню було передано в 1996-му році Надією Горлицькою. Головна умова, між іншим, була наступною – ікона не повинна покидати межі Луцька. З того часу і дотепер Холмська ікона Богородиці лишається окрасою Волинської землі, притягуючи до себе багатьох віруючих з усіх куточків України і Польщі. Образ також вшановується, як чудотворний.

Кременецька ікона Божої Матері (Скорботна)

Жодних документальних свідчень про те, яким є походження цього образу нам невідомо. Є лише відомості про те, що в Богоявленському Кременецькому монастирі ще в ХІХ столітті було освячено храм на честь Ікони Божої Матері «Скорботної», що наводить на думку про те, що святиня перебувала в обителі ще до того часу.

В 2001 році, на превеликий жаль для всіх, оригінал ікони Божої Матері було викрадено з монастиря, а зараз на її місці знаходиться копія, яку було знайдено одному з монастирських приміщень. Де знаходиться зараз оригінал Кременецької Богородиці – невідомо. Однак, як попередній, так і теперішній образ-копія, обидва вшановуються православним народом, як чудотворні.

Корецька ікона Божої Матері (Споручниця грішних)

200312__big_10.jpg


Походження цієї святині також залишається невідомим. До уваги можна навести той факт, що ця ікона довгий час перебувала в замку Корецьких князів, здавна шануючись «благодатною».

В 1622 році ікону було перенесено з княжого палацу до Свято-Воскресенського Корецького жіночого монастиря. А в 1880-му році образ з торжествами перенесли в Свято-Троїцький монастирський собор, який було повернуто обителі. З того часу і дотепер – ікона лишається в Свято-Троїцькому монастирі міста Корець, вшановується, як чудотворна.

Озденізька ікона Божої Матері

Легенди свідчать, що свою благодатність образ виявив під час навали татар на Волинь. Тоді сільський староста встав попереду мало чисельної групи захисників села Озденіж, тримаючи в руках ікону Богородиці. Коли татари почали обстрілювати захисників села з луків, то стріли, немов би об стіну, ламались, залишивши на самому образі кілька пошкоджень. З того часу ікона ця є особливо шанованою на Волині.

Відомо також, що в 1890 році ця ікона була хресним ходом перенесена до Луцька для поклоніння імператору Олександру III, якому була подарована копія. Взагалі, біля святині було звершено багато різних чудес і оздоровлень, про що свідчать народні оповідання, а також каталог ХІХ століття, де описані звершені зцілення.
В 1914 році оригінал ікони було вивезено з села, а теперішнє її місце знаходження залишається невідомим. В храмі села Озденіж на даний час перебуває копія.

Білостоцька ікона Божої Матері (Всіх скорботних радість)

В селі Білосток, що на Волині, досить довгий час перебуває старовинна ікона Божої Матері «Всіх скорботних радість», яку іменують ще «Білостоцькою». Вони належить пензлю Йова Кондзелевича – відомого Волинського іконописця. Її появу в народній пам’яті також пов’язують з порятунком від татарської навали. Тоді місцевий поміщик Семен Гулевич вирішив побудувати в Білостоці монастир, де і знаходилась ця ікона. Трапилось це в 1636-му році.

Монастир тепер переформований на приходський храм, а ікона, лишаючись головною святинею, вшановується, як чудотворна, щороку прикликаючи до себе сотні прочан.

Дубенська ікона Божої Матері (Острозька)

16752496586_4b60cc5edf.jpg


Цей образ Пресвятої Богородиці був однією з родових святинь родини Острозьких. Достаменні відомості про його походження відсутні, однак вперше він згадується в 1656 році. Історія пов’язує цей образ з чудом, яке трапилось з одніє з подорожніх, яка лишилась на нічліг в княжому палаці. Оскільки вона була незрячою, то під час молитви перед святинею, жінка отримала зцілення. З тих пір, ікона шанувалась, як чудотворна. Після цієї події образ було перенесено в Хресто-Воздвиженський монастир міста Дубна, від чого власне і пішла її назва – «Дубенська».

Так трапилось, що оригінал Дубенської Богородиці безслідно зник під час Першої Світової Війни. Де знаходиться ікона тепер і чи вціліла вона – нікому невідомо.

Волинська ікона Божої Матері (Одигітрія)

Богородиця_Волинська_Одигітрія.jpg


Наостанок хотілось би сказати кілька речень про ікону, назва якої об’єднує всі, вище перелічені святині, однак тривалий час залишається за межами нашого славетного краю. Йдеться про Волинську ікону Пресвятої Богородиці.

Будучи головною святинею Луцька, ікона має заплутану історію походження. Різні історики говорять про різні періоди її написання та появи на загал. Дехто стверджує, що образ було написано у 1289-му році для кафедрального храму міста Луцька на замовлення князя Мстислава Даниловича. Пізніше ікону було перенесено в древній Свято-Покровський храм міста.

Святиня ця вшановується, як чудотворна і є однією з найдревніших ікон, які було створено у Волинській іконописній школі. По суті, Волинська Богородиця, чи не єдина з вище перелічених, яка була написана на Волині.

Не до кінця відомо, чи пов’язані зі святинею якісь історичні події, хоча без сумніву, це так. Однак, Волинська Богоматір знову згадується в 1962-му році, коли її було віднайдено в зачиненому радянською владою Свято-Покровському храмі міста Луцька. З тих пір і до цього дня Волинська ікона Богородиці перебуває на збереженні в Національному художньому музеї України у Києві.

Історії відомі свідчення про наявність й інших чудотворних ікон Богородиці, які з’являлись і зникали на Волині. Описані в цій публікації – є такими, про які є хоча б якісь відомості. Без сумніву можна сказати лише одне – Волинь, це край, який особливо полюбила Божа Матір. Любов свою Вона милостиво являє до Волинської землі вже не одне століття, підтвердження чому – наявність цих величних святинь, які назавжди лишатимуться в пам’яті волинян.




Возврат к списку

Ваш комментарий

Добавлять комментарии могут только авторизованные пользователи
Войти как пользователь:
Войти как пользователь
Вы можете войти на сайт, если вы зарегистрированы на одном из этих сервисов: